Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бевкати

Бевкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕВКАТИ"
Бухати, -хаю, -єш, гл. 1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати. Гол. 2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму. Мир. Пов. II. 116. 3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Вовкулакувата, -кую, -єш, гл. Быть вовкулакою. Дознав, по чім ківш лиха, вовкулакуючи. Г. Барв. 451.
Гинчий, гинший, -а, -е = Инший. Оступися, негодяю, в тебе гинша є. Грин. II. 344.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ. Канев. у.
Натечи, -чу, -че́ш, гл. = натекти. Желех.
Повалувати, -лую, -єш, гл. Повалить толпой. Повалувало у хату все весілля.  
Поголосний, -а, -е. Шумный. Зашумять ліѣси поголуосниї. Грин. III. 12.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный. 2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші. Васильк. у. 3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа. Васильк. у.
Причепити, -плю, -пиш, гл. Прицѣпить; надѣть, повѣсить. До шиї білий камінь причепіте. Макс.
Тітусенька, тітусечка, -ки, ж. Ум. отъ тітуся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.