Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дергонути

Дергону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно дернуть, рвануть. Черном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГОНУТИ"
Відлога, -ги, ж. Капюшонъ (въ верхней одеждѣ). Чуб. VI. 419.
Довгоши́йка, -ки, ж. Съ длинной шеей. Там така довгошийка! Як у гуски шия. Васильк. у.
Керез пред. 1) Черезъ. Москаль... пошов навпрямець керез став. Рудч. Утоптав стежечку керез тещин двуір. Чуб. 2) Изъ-за. Керез тебе, жено, своїх будем страхати.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Однаковий, -а, -е. Одинаковый, тотъ же, такой же самый. В одній руці пальці, та не одинакові. Ном. № 9221. Усі стануть однакових літ, тридцятилітками. Чуб. І. 221.
Поварувати, -ру́ю, -єш, гл. Сохранить, уберечь. Бог поварував. Вх. Зн. 18.
Ризи, -зей, ж. мн. Родъ сбитаго изъ бревенъ деревяннаго желоба, по которому гуцульськіе древорубы спускаютъ съ горы внизъ срубленныя деревья. Шух. І. 178.
Скорух, -ха, м. Дерево рябина. Вх. Лем. 466.
Спокоїтися, -коюся, -їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина. Н. Вол. у.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.