Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джупло

Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце. Аф. 376.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУПЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЖУПЛО"
Бурний, -а, -е. Бурный. Бурні води. К. Іов. 60. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. О. 1862. VI. 41.
Двійця, -ців, с. = Двійнята.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Єв. Мр. V. 33. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Котл. Ен. II. 30. Злякався хлопчик, аж поблід. Гліб. 56.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Перекабатити, -бачу, -тиш, гл. 1) Перевернуть, опрокинуть. Вх. Зн. 47. 2)на свой. Передѣлать по своему. Вх. Зн. 47.
Площик, -ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Подлятися, -для́юся, -єшся, гл. Промедлить извѣстное время.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Сімнадцятий, -а, -е. Семнадцатый. Минув мій рік шіснадцятий, сімнадцятий починаю. МВ. І. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЖУПЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.