Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзичати

Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИЧАТИ"
Білоніжка, -ки, ж. Съ бѣлыми ногами, бѣлоножка (чаще о лошади). Шейк.
Вакарка, -ки, ж. = загорода (для скота). Шух. І. 186.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Рудч. Ск. II. 55. Слуги знущались із його. Єв. Мр. XIV. 65.
Короткорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. О. 1862. IV. 37. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. Рк. Макс. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный. Желех.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Ск. II. 21. 2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. Мнж. 92. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці. Шевч. 259. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги. Мет. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.