Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою.
Мертві́ти, -вію, -єш, гл. Мертвѣть. Старий дожидав — як дожидав! і мертвів, і оживав.
Мі́шанка, -ки, ж. Смѣсь сѣна съ соломою для корма скота. Мішанку робили.
Наро́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. народи́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Раждаться, родиться. Народивсь Ісус у Віфлиємі Юдейському. . Місяць (молодик) народився. Появилась молодая луна.
Парогач, -ча, м. = олень.
Поперелітати, -та́ємо, -єте, гл. Перелетѣть (о многихъ).
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Тесля, -лі, м. 1) Плотникъ. 2) ж. = теслиця. Ум. те́слик, те́сличок, тесельчик. В лісі, лісі буковім ой ішло, йшло два тесельчики, сікуть, рубають санбір деревце.
Упхати Cм. упихати,
