Коробка, -ки, ж.
1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева.
2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Нехай же він іде до старшого брата і попросить хліба; як не дасть, то нехай у нього молотить з коробки. Иди до попа та ставай на жито, шоб скосити, перевезти і змолотити; та не ставай за гроші, або з коробки. Ум. коробочка.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Омряк 2 Cм. омрак.
Повбігати, -гаємо, -єте, гл. Вбѣжать одному за другимъ. Хорти за ним повбігали (у хату) і полягали під лавою.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.
Придибати, -баю, -єш, гл.
1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч.
2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле.
Рав, -ва, м. = рабин. Ей жидівочко ж моя Рося! Буть мені тепер поставним равом. Дума.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Я б сам радніший, щоб не спати.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
