Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ділник

Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться. Ном. № 10418.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІЛНИК"
Бринькач, -ча, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. Cм. побрязкач.
Заса́пуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. засапатися, -паюся, -єшся, гл. Запихиваться, запыхаться. Втомивсь, засапавсь, спотикався. Котл. Ен. III. 20.Чого ж ти так засапалась? — Я мовчу: не здишусь. Г. Барв. 397.
Клянути, -ну, -неш, гл. Хлынуть. А кров так і клянула з його. Звенигор. у. Слов. Д. Эварн. Cм. хлянути.
Кримський, -а, -е. Крымскій. В кримськім степу пропадали (чумаки). Рудч. Чп. 105.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю. К. ЦН. 269.
Погарець, -рця, м. пт. удодъ. Шух. І. 23.
Простромити Cм. простромлювати.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій. Шейк.
Челядний, -а, -е. Слугамъ принадлежащій, свойственный. Желех. челядна хижа. Кухня. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІЛНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.