Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діравий

Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300, № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИЙ"
Гура́льник, -ка, м. Работникъ на винокурнѣ. Левч. 135.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Підкласти Cм. підкладати.
Понамальовувати, -вую, -єш, гл. Написать красками, нарисовать (во множествѣ).  
Попізнавати, -наю, -єш, гл. Узнать (многихъ).
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись. Ном. № 8865.
Сестрінець, -нця, м. Племянникъ, сынъ сестры. Желех.
Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.