Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

діравий

Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Ном. стр. 300, № 371. Діравого горшка не наллєш. Ном. № 4756.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 392.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДІРАВИЙ"
Буритель, -ля, м. Нарушитель.
Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Ґо́вда, -ди, ж. Башка. Подольск. г.
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
Зако́нність, -ности, ж. Законность. Желех.
Звичає́вий, -а, -е. Обычный. Не маємо ні свого українського трибуналу, а ні свого звичаєвого права. К. ХП. 127.
Охабляти, -бля́ю, -єш, сов. в. охабити, -блю, -биш, гл. 1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445. 2) Портить, испортить. Желех.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Умовлений, -а, -е. Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Хорявий, хорячий, -а, -е. Болѣзненный. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДІРАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.