Ботей, -тею, м. = отара. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Вудвудя, -дяти, с. Птенецъ-удодъ. Як вудвудята в вишневім садку, так та худібка при оборонці.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається.
Крампулець, -льця, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Марнотра́вець, -вця, м. Расточитель, мотъ.
Прожиття, -тя, с. = прожиток. Ой дай, Боже, усім христіянам многії літа, до щасливого прожиття у сім світі. Тягни звідти і на податки, і на прожиття.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба.
Упоминатися, -наюся, -єшся, сов. в. упімнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Напоминать, напомнить.
2) — чого́ від кого. Желать, требовать, потребовать, что отъ кого.
Учинятися, -няюся, -єшся, сов. в. учинитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, сдѣдаться. Вчинилася бондарочка п'яна і глуха. І так воно с;:оро якось теє вчинилось. Великий гріх учинився. Чом же сим людям не вчинитись би тихими, незнаними історії героями добра людського? 2) Совершаться, совершиться, происходить, произойти. Ще одно тільки місце зостається, де його погибель вчиниться. 3) Только сов. в.? Вырости. Вчинилася густа та висока лоза. Конст. у. 4) Заквашиваться, закваситься. Млинець той сам і мелеться, сам і вчиняється, сам і міситься.
