Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

добірати

Добіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. добра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Добирать, добрать. Коло броду беру воду, не доберу до дна. Грин. ІІІ. 61. Як послала мене мати по рудую глину, а я глини не добрала, — привела дитину. Чуб. «Іди, невісточко, в поле брати льону: не вибереш льону, — не вертайсь додому!» Ой, брала, брала, да й не добірала, у чистому полі тополею стала. Чуб. V. 705. Треба добрати трьох аршин на спідницю. 2) Подбирать, подобрать, вибирать, выбрать. До рота добрав (ложку), та в миску не ввійде. Ном. № 12221. Водять уже до його із простих дівчат: кого вже він полюбить. Водили вже їх там, водили...., — не доберуть. Рудч. Ск. І. 81. Добірає що найгірших слів. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. 3) Доѣдать, доѣсть. Добірайте кашу! Зміев. у. Достав телятини, поснідав, аж цілу чвертку зразу вбрав; на другий день ще пообідав, на третій вже теля добрав. 4) Догадываться, догадаться, соображать, сообразить. Я не питала його і сама не добірала, як він прочитував ті книжки: чи раз тілько, чи усю нп пам'ять. Павлогр. у. Добіра́ти ро́зуму, ума́. Смекать, соображать, додуматься. Не добере розуму. Москалі умні, москалі розумні — розуму добрали: ой наперед Швачку із осаулою до-купи зв'язали. ЗОЮР. І. 135. Не доберу свого ума. К. ПС. 121. Добра́ти спо́собу. Изыскивать, находить средство. К. Гр. 31. Добрали способу, як без коней їздити. Канев. у. Якого б способу добрати, щоб ізнов усе до згоди довести? Г. Барв. 336. Добра́ти хи́сту. Ухитриться, умудриться. Е, ні ти добери хисту при великому дристу, щоб штанів не закаляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБІРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОБІРАТИ"
Воздушний, -а, -е. . = воздуховий
Є́нчий, є́нший, -а, -е. = инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.
Залепета́тися, -чу́ся, -чешся, гл. = залепетати. Тільки губонька залепечеться... твоє горе настане (о неговорящемъ еще ребенкѣ). Рудан. І. 22.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Ло́ки, -ків, м. мн. Локоны. Закр.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею. Лебед. у.
ОбсохтиCм. обсихати.
Охляпнути, -пну, -неш, гл. = охлянути. Вх. Лем. 445.
Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Цяпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] цяпнути, -ну, -неш, гл. 1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор. 2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. ІІІ. 229. 3) Капать, капнуть. Кровцю пустила, — кровця цяпала; де кровця цяпне, — церковця стане. Kolb. І. 96. 4) О птенцахъ: пищать, пискнуть. Курчата цяпають у сінях. 5) = цв'якати. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОБІРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.