Задесе́нський, -а, -е. За Десной находящійся.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку.
Зата́юватися, -та́ююся, -єшся, сов. в. затаї́тися, -таю́ся, -ї́шся, гл. 1) Скрываться, скрыться, укрываться, укрыться. Затаївся духом і тілом. 2) Отпираться, отпереться, не признаваться, не признаться. Затаїться, та й що хоч йому роби.
Зиме́ць, -мця, м. Фронтонъ (у гуцуловъ).
Кутас, -су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. На нашій ясній фані кутаси шовкові. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Ум. кутасик.
Лебедя 2, -дя́ти, с. Лебеденокъ. Гиля, гиля, лебедята, додому! Горе ж тому лебедеві самому. Там плавала біла ледедонька з маленькими лебедятами. Ум. лебедятко, лебедя́точко.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Упопружувати, -жую, -єш, сов. в. упопружити, -жу, -жиш, гл. Подвязывать, подвязать подпругу. Сідлай мі коня — того моцаря й а впопруж єго в сімдесять попруг.
Хрущик, -ка, м.
1) Ум. отъ хрущ.
2) = вергун? То курчата, хрущики, то сухарики, то що, — все, що мати для Масі набрала, щоб дитина не мліла голодом.
Ціп I, -па, м. 1) Цѣпъ для молотьбы хлѣба. За ціп та на тік. Брехати — не ціпом махати. 2) ціпи в'язати. Ссориться. 3) ціпом їхати. Ѣхать двумя лошадьми, вмѣстѣ впряженными, изъ которыхъ одна маленькая другая большая. 4) Порода большихъ грушъ. Ум. ці́пик.
