Довіря́ння, -ня, с. Довѣріе.
Жаро́к, -рку́, жаро́чок, -чку, м. Ум. отъ жар.
Запо́на, -ни, ж. 1) Пологъ, занавѣска. На вікнах... запони. Чорною запоною застилає очі. 2) Застежка. Срібнії запони. 3) Препятствіе, помѣха. Ум. запо́нка. Одчини! — Не одчиняє. Він як суне двері ногою... У хату, — аж він там за запонкою.
Ма́рник, -ка, м. Бѣсъ.
Налуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель.
Незважений, -а, -е. 1) Не взвѣшенный.
2) Необдуманный, неразсудительный (о словахъ). Се вперше чула такі незважені речі.
Приправити Cм. приправляти.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Угорнули в рядно (чоловіка).
