Вантажити, -жу, -жиш, гл. Нагружать. Не годиться поганенький візок тяжким заліззям вантажити — не видержить.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
Кебетний, -а, -е. = кебетливий. Кебетний чоловік.
Лі́тепло, -ла, с. Теплая вода. Начерпай води холодної і постав на огонь, зогрій літепла, промий мої смертельні рани. Уж. Літеплечко.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл.
1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак.
2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха.
Оскверняти, -ня́ю, -єш, сов. в. оскверни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять, осквернить. Святиї Божії міста ксьонзи скажені осквернили.
Плахіття, -тя, с. соб. Платье. Ум. плахіттячко.
Позаховувати, -вую, -єш, гл. Запрятать (во множествѣ). Так позаховує, що вже ніхто без неї не знайде.
Свинарник, -ка, м. Свинюшникъ.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
