Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довжити

До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. Черном. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея. Нѣжин. у. Н. Вол. у. Чуб. VII. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖИТИ"
Гиллякуватий, -а, -е. = гіллястий Прийдеш у ліс, найдеш товстого дуба гиллякуватого. Грин. II. 347.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. Ум. закомі́рочок.
Захиля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. захилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Загинать, загибать, загнуть. 2) Закрывать, закрыть, прикрывать, прикрыть.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Зверті́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Свертѣться. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик! чик! (Загадка: віник). Ном., стр. 300, № 335.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла! Чуб. III. 121.
Ізр.. Cм. зр.
Погодонька, -ки, ж. Ум. отъ погода.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.