Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доволікати

Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Шевч. 532. Насилу доволік шкуру до криниці. Рудч. Ск. ІІ. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 405.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОЛІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВОЛІКАТИ"
Кременина, -ни, ж. 1) Кусокъ кремня. Котилася кременина. Н. п. 2) Кремнистое мѣсто. Прилетів орел з чорної хмари, убив голубця на кременині. Мет. 107.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Пашок, -шка́, м. Родъ карточной игры. Грати в пашок.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Пхатися, пхаюся, -єшся, гл. 1) Толкаться; проталкиваться, переться. Чого ти пхаєшся? Харьк. г. Де їдять, там пхайся, де бідують, — звідти тікай. Чуб. І. 276. 2) Медленно итти, ѣхать. Пхався на бовкуні. В Латію з військом також пхавсь. Котл. Ен. IV. 67.
Садиба, -би, ж. Усадьба. О. 1862. VI, 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. ІІ. 33.
Туркененька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Шолупайка, -ки, ж. Шелуха, скорлупа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВОЛІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.