Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Ум. боклажок.
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Да сз, 1) = Та. 2) Пусть. Ісуса Христа у поміч просимо, да визволить від гріхів чоловіка. 3) Почти. Служила там да зо штирі роки.
Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях.
Нечуственний, -а, -е. = нечулий. Робила й не спала, поки аж нечуственний сон обняв її коло колиски. Упав зразу на землю і став нечуственний, а потім очуняв та й прохворів півтора місяця.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ.
Понатирати, -ра́ю, -єш, гл. Натереть (во множествѣ).
Сапати 2, -па́ю, -єш, гл. Полоть и окучивать. Та іди вже на город, картоплю треба сапати.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь.
