Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догуркотітися

Догуркоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = Догуркатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 408.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГУРКОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОГУРКОТІТИСЯ"
Буйвіл, -вола, м. Буйволъ. Греб. 359. Да з'їхалось да три воли, да три воли, три буйволи. Чуб. III. 355. Їхав москаль буйволами. Драг. 2. Ум. буйволик. Ув. буйволяка.
Валувати, -лую, -єш, гл. 1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Черк. у. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки? КС. 1883. XII. 700. 2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні. Шух. І. 210.
Дев'ятдеся́т, -тьох, чис. Девяносто. О. 1861. XI. 26. КС. 1885. XI. 537. Єв. Л. ХV. 4.
Заверя́йка, -ки, ж. Родъ запора деревяннаго. Вх. Лем. 414.
Кривулька, -ки и кривульця, -ці, ж. Ум. отъ кривуля.
Моху́нка, -ки, ж. 1) Листки, въ которыхъ заключено зерно хлѣбнаго растенія. Трудно молотить сю осінь пшеницю: дуже туш, не скоро вибивається зерно, дуже сидить у мохунках, бо недорідна, припалена. Новомоск. у. 2) мн. Раст. Physalis Alkekengi L. ЗЮЗО. I. 131.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Незлагіодний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Ськання, -ня, с. Исканіе (въ головѣ). КС. 1890. V. 339. Грин. III. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОГУРКОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.