Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув.
Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Моро́зяно нар. Морозно, холодно. Сьогодня морозяно.
Наза́втре, нар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря.
Перелупати, -паю, -єш, гл. Перенести стыдъ, хлопая глазами. Добрі очі все перелупають.
Повидирати, -ра́ю, -єш, гл.
1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі.
Позабігати, -гаємо, -єте, гл. Забѣжать (о многихъ). Кинувши рідний край, позабігали у Московщину.
