Бетлах, -ха
Гопцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Танцовать, плясать, топая. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють. 2) Скакать (о лошадяхъ). Під гаківницями гопцюють коні.
Доще́во нар. Дождливо. На дворі дощєво та холодно.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує.
Здрібні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Измельчать.
Наго́ряний, -а, -е. = нагірній. Нагоряна земля.
Надава́ти, -даю́, -єш, сов. в. нада́ти, -дам, -даси, гл. 1) Надавать, дать. В подолку три таляри, що мі хлопці надавали. Всякої всячини матуся надає. Сим. 203. Надає їй бебехів. 2) Придавать, придать. 3) Давать, дать въ приданое. А що, вже оженився? — Оженився. — А надано що за нею? 4) Давать, дать достаточно, удовлетворить чѣмъ. Узявсь возити у ту піч дрова, та ніяк не надасть: тілько укине, — вже і нема. А морю широченному, глибокому, силенному води не надаси. 5) Назначать, назначить. Нового попа надано до нашої церкви. 6) Жаловать, пожаловать, даровать. 7) Надвигать, надвинуть на какую-либо сторону. Клали сіно, та на борозенний бік (у возі) надали. 8) Угораздить. Надала мені нечиста встрять у се діло!
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость.
Покицяння, -ня, с. Въ игрѣ въ жмурки: прикосновеніе къ играющему. Cм. покипяти.
Удання, -ня, с.
1) Удача.
2) Способность. Сила на уданню належить.
