За́віс, -су, м. = круча.
Завіякуватий, -а, -е. Разгульный. Один завіякуватий чоловік та піячив у шинку.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка.
1) Капелька. Капочку чогось. Немножко.
2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках.
Коч, -ча, м. Родъ фаэтона, коляски. Із коча пан мій вилізає і посила за молодим.
Крихта, -ти, ж. 1) Крошка. Голодувала часто, оставляючи дитині і посліднюю крихту. 2) Малость. Приніс я тобі грошенят крихту: п'ять карбованців. . 3) Крошка — ласкательное слово, прилагаемое къ людямъ (употребляется преимущественно въ формѣ уменьшит.) Серце моє, крихто моя! Ум. крихітка, крихточка. В чужу землю чужі люде мене заховають, а своєї ся крихотка надо мною ляже. Так гуртом по християнській і поховали мою крихітку. В мене в хазяйстві зайва крихточка не пропаде.
Момота́ти, -чу, -тиш, гл. Неясно произносить, бормотать.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Солонець, -нця, м.
1) Солончакъ. Яром, яром за товаром, а горами за волами, солонцями за вівцями. Біжить як на солонець. Очень спѣшитъ.
2) Трава, растущая на солончакахъ.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив.
