Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доостанку

Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 422.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДООСТАНКУ"
Вапна, -ни, ж. и вапно, -на, с. Известь. Вас. 169, 157.
Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень. АД. І. 234.
Висваритися, -рюся, -ришся, гл. Перестать ссориться.
Ґальо́нка, -ки, ж. Головной уборъ дѣвушекъ изъ полосы позумента. Убереться до церкви, надіне на голову ґальонку, заквічається. О. 1862. VIII. 16.
Клюсак, -ка, ж. Кривой ножъ, рѣзакъ. Вх. Зн. 26.
Некрутка, -ки, ж. Жена рекрута.
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима. Борз. у.
Підбурювати, -рюю, -єш, сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку.
Поковтувати, -тую, -єш, гл. сов. в. поковтати, -таю, -єш. Постукивать, ударять, постучать. Їде турок з весіленьком, приїжжає в подвіренько, поковтує в гранаточку: вийди, вийди, Романоньку. АД. І. 300. Поковтала пальцем у браму. Драг. 325.
Пхинькати, -каю, -єш, гл. = пхикати. Желех.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДООСТАНКУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.