Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допікати

Допіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. допекти́, -чу́, -че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОПІКАТИ"
Відшукування, -ня, с. Отыскиваніе. Ном., стр. II.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
До́ленька, до́лечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ля.
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Дьор, -ру, м. Въ выраженіи: дьо́ру да́ти. Удрать. Кв.
Паровина 2, -ни, ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. Cм. паренина, парениця. Ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.
Переслідувати, -дую, -єш, гл. Преслѣдовать. (Ірод) переслідував дуже християн. Гн. І. 161.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.  
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.
Упогонити, -ню, -ниш, гл. Умѣть, быть въ силѣ погонять воловъ, запряженныхъ въ плугѣ, и управлять ими. Я оціх волів сам упогонив, а хлопець не впогоне. Волч. у. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОПІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.