Виштапувати, -пую, -єш, гл.
1) Выстегать. Гляньте, чи гарно виштапувала очіпок?
2) Выбранить, пробрать. Не хоче робити, так я її як виштапувала, так вона давай браться за діло.
Ґаро́ваний, -а, -е. Имѣющій пазы. Се стовпи вже ґаровані, — менше вгайки, швидче складемо діловання.
Єдна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Соединять, объединять. Єднай, батьку, Україну. І єднає людські князі з ізраїльським родом. 2) Склонять къ себѣ, пріобрѣтать чье расположеніе, соглашать. Таки у нашому селі назнав я дівчину. Вчащаю і матір удову єднаю. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький: ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш — чом ти Хмельницького не єднати? Ісус учеників єднає. Стала мати гадати та зятя єднати. 3) Договаривать. Не страшно женитись, а страхано попа єднать. — за коѓо дочку́. Уговариваться о выдачѣ дочери замужъ за кого. «Чого в'янеш, моя доню?» мати не спитала, — за старого, багатого нищечком єднала.
Зазоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. Свѣтать, загораться зарѣ.
Зрівка, -ки, ж. = здрінка.
Покладний, -а, -е. Запасной. Докладний гріш. Покладні гроші.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться?
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
