Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Бесурменський, -а, -е. = бусурманський Віра бесурманська.
Гвоздик, -ка, м. 1) Раст. а) Гвоздика, Dianthus. (Вінки) з гвоздите та чорнобривців. б) мн. Tagetes erecta L. Tagetes patula L. 2) Пряность: гвоздика, caryophyllus aromaticus. Ум. гвоздичок.
Дяче́нко, -ка, м. Сынъ дьячка.
Настроюватися, -ююся, -єшся, сов. в. настроїтися, -роюся, -їшся, гл.
1) Настраиваться, настроиться.
2) Приготовляться, приготовиться. Настроїтись на баталію.
Озимий, -а, -е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Щоб притьмом було зроблено. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Притьмом прибрав у свої руки. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Розжинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розжатися, -зіжнуся, -нешся, гл. Начинать, начать усердно жать. Ой жніте, женці, розжинайтеся, а назад себе не оглядайтеся.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
