Апте́карка, ж. Аптекарша.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. Ум. за́голо́вочок.
Зужмом нар. = жужмом. Коло її хустина зужмом лежить. Поночі крало та зужмом усе в коморі й забрало. Черв. у. Нащо отак зужмом несеш вірьовку?
Пакілля, -ля, с. соб. Колья. Німота поморилась після дороги, поприпиняла до пакілля коней і лягла спать.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Прилука, -ки, ж. 1) Присоединеніе. 2) Полянка среди лѣсовъ. Норови і воли пасуть прилуками. мн. прилуки. Поперемѣнно то лѣсъ, то поле. 3) Названіе города: Прилуки. Славен город Біла Церква, славніша Прилука.
Римарка, -ки, ж. Жена шорника. Cм. лимарка.
Стрілка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. Пустимо стрілку як грім по небу. стрілка-пірка. Пернатая стрѣла. Я свого сина сама вгадаю — по стрільці-пірці, по красній дівці. 2) Стрѣлка (въ часахъ, компасѣ и др.). 3) Трубчатый стебель у хлѣбныхъ растеній, у лука. Жито вже викида стрілки. Ще хліб і досі росте у стрілку, а поки колос викидатиме, то ще підождемо. Цибуля погналась в стрілки. 4) Дышло у воза. 5) Рычагъ въ маслобойнѣ. 6) Значекъ на ухѣ овцы: вырѣзка остраго угла. Cм. стрівка.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1.
