Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрипи

Дри́пи, -пів, м. мн. и дри́п'я, -п'я, с. Тряпье. Ти б своє дрип'я узяв, нехай не валяється отут.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 442.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИПИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРИПИ"
Безбілетний, -а, -е. Безпаспортный. А писарь маленький.... по четвертні з бурлак взище, бо всі безбілетні. Чуб. V. 1012.
Жеребе́ць, -бця́, м. Жеребець. Ірже паче жеребець на стані. Ном. № 8843. Ум. жере́бчик.
Защо́кати, -каю, -єш, гл. Начать говорить що.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі. Конст. у.
Примирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. ЗОЮР. І. 267. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою. Щог. Сл. 9.
Розламати, -ся. Cм. розламувати, -ся.
Сокір, -кора, м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134.
Татунь, -ня, м. ласк. отъ тато. Ум. татунцьо.
Цеглина, -ни, ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. Ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРИПИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.