Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дріжаки

Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. Кв. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! Кв. І. 5. дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен. Св. Л. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 445.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРІЖАКИ"
Бозкий, -а, -е. Божескій. Да везуть царя до Господа, да везуть царя — бозке тіло. Млр. л. сб. 347.
Глибінь, -ні, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Желех.
Опівдні, опівдня́, нар. Въ полдень. Прилетів опівдні до того чоловіка. Рудч. Ск. І. 142.
Ременарь, -ря, м. Шорникъ. Угор.
Розчумакуватися, -куюся, -єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить. Лубен. у.
Тандитний, -а, -е. Относящійся къ толкучкѣ, продаваемый на толкучкѣ, поношенный, никуда негодный. Шейк.
Харки-макогоники, м. мн. Вздоръ, чепуха. Харки-макогоники плете. Подольск. г.
Чужоварник, -ка, м. Раст. Phlomis tuberosa L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРІЖАКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.