Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дробинник

Дроби́нник, -ка, м. 1) Пастухъ гусей. 2) Дворъ и хлѣвъ, гдѣ содержать домашнюю птицу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОБИННИК"
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Випитати, -ся. Cм. випитувати, -ся.
Гледітися, -джуся, -дишся, гл. = глядітися. Молодо гледиться. Кажется молодымъ, молодою. Старенька вже, а на висках кучері, в перстнях у блискучих, у стрічках, то ніби й молодо гледиться. МВ. І. 75.
Задзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Политься струей. Харьк.
Лебедаха, -хи, ж. Бѣдняга. Набігається лебедаха, утомиться. Кв. II. 326.
Ліви́ця, -ці, ж. Лѣвая рука. Єдиного сина по правиці, другого по лівиці. Єв. Мр. X. 37.
Павідь, -воді, ж. Половодье. Левч. 137.
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Пхати, пхаю, -єш, гл. 1) Пихать, толкать. Чого ти так мене, паскудо, в боки пхаєш? Греб. 2) Впихивать. І страву всякую без мови в голодний пхали все куток. Котл. Ен. І. 11.
Трав'янозелений, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ, похожій на зелень травы. Шейк. Вх. Пч. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОБИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.