Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дротик

Дро́тик, -ка, м. Ум. отъ дріт. 2) Прутокъ чулочный. МВ. (1862. І. 40).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОТИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРОТИК"
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь. Прил. у.
За́пі́лка, -ки, ж. Передникъ. Желех.
Квиль, -лю́, м. Стонъ, жалобный крикъ. Желех.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала. О. 1862. IV. 18.
Повкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Вкоситься (о многихъ).
Пообраховувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и обрахувати, но во множествѣ.
Самопічний, -а, -е. Самъ пекущій. самопічна діжа = діжа самопіч. Чуб. II. 38.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Широченький, -а, -е., Ум. отъ широкий. Широченько, нар. Ум. отъ широко.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРОТИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.