Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт.
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Кромка, -ки, ж. — хліба = окраєць хліба.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Переярок, -рка, м. Поперечный оврагъ, поперечная рытвина. Тут переярки почались, що вода повимулювала. Осталось тілько один переярок переїхати.
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. б) Evonimus verrucosus Scop.
Сировоїдка, -ки, ж. Раст. Agaricus ruber.
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе.
Указати Cм. указувати.
