Бухкотіти, -кочу, -тиш, гл. О громѣ: гремѣть.
Двожи́льний, -а, -е. Двужильный. Кобила двожильна.
Дові́ряний, -а, -е. Дознанный, испытанный, несомнѣнный. Що є відьми — се довіряна річ.
Жлукті́й, -тія́, м. Пьющій съ жадностью. Ув. жлуктія́ка.
Лапу-лапу, меж., выражающее: а) ощупываніе съ цѣлью нахожденія чего-либо. Лапу-лапу по лавиці, налапала мохнатиці (рукавиці). б) Тяжелые, медленные шаги. Не знав добрий чоловік та із чого жити: мусив собі волика купити. А воличок лапу-лапу, корівонька рику-рику...
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. марнувати час. Попусту терять время.
Нахаба, -би, ж.
1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене!
2) Нахальство.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу.
