Вершок, -шка, м.
1) Ум. отъ верх.
2) Дно шапки съ наружной стороны.
3) Верхняя часть очіпка.
4) Та часть курительной трубки, въ которую кладется табакъ.
5) Истокъ рѣки. Де річка Лива взяла свої вершечки.
6) Вершокъ. Лисина у шість вершків.
7) Сливки; сметана. Зо всіх гладишок чисто було вершечки поз'їдаю, наче той кіт. Cм. верхнина. Ум. вершечок.
Виготовляти, -ляю, -єш, сов. в. виготовити, -влю, -виш, гл. = виготовувати, виготувати. — ниву. Як ріллю виготовив, Богу помоливсь — і все.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Нага́льний, -а, -е. 1) Спѣшный. Нагальна робота. 2) Внезапный. Нагальна смерть. Як хмара на нас іспала (лихо нагальне). 3) Бурный, порывистый. Нагальний вітер.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ).
Строїти, -ро́ю, -їш, гл.
1) Одѣвать, наряжать.
2) Настраивать. Ой ти, Давиде, свої гусла стрій.
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Стрійте коні. В стані свічка горить, там Івасьо коня строїть.
4) Дѣлать, сооружать, строить. На один копил дідько всіх ляхів строїв. З чужого добра не строїть двора.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Шерсть, -ти, ж.
1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти.
2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей.
