Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

душівка

Душі́вка, -ки, ж. Полоса земли въ надѣлѣ, приходящаяся на одну ревизскую душу. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 460.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУШІВКА"
Відомо нар. Извѣстно.
Гам, -му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Дзер, -ру, м. Сыворотка (молочная). Шух. I. 213.
Засі́сти Cм. засідати.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Погурчати, -чу, -чиш, гл. = погуркотіти.
Покректати, -кчу́, -чеш, гл. Покряхтѣть. Випив, покректав, утерся. Ном. № 2981.
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина. Вх. Лем. 467.
Унаслідувати, -дую, -єш, гл. Унаслѣдовать. Кого Бог благословляє, унаслідує той землю. К. Псал. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУШІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.