Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

емблема

Ембле́ма, -ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 464.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕМБЛЕМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЕМБЛЕМА"
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Відщебетати, -чу́, -чеш, гл. Окончить щебетать.
Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Поїсти Cм. поїдати.
Прогостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.
Пупець, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1. Шух. І. 169.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Сопільник, -ка, м. Свирѣльщикъ. Ісус побачив сопільників. Св. Мт. IX. 23.
Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЕМБЛЕМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.