Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала.
Ко́тичок, -чка, м. Ум. отъ ко́тик.
Орілка, -ки, ж. = горілка.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ.
2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся.
Поодш.. Cм. повідш..
Привушний, -а, -е. привушні серги. Серьги маленькія, находящіяся при самомъ ухѣ. Куплю собі сережки привушні.
Троскання, -ня, с. Хлестаніе, издаваніе звука бичемъ.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью.
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл.
1) Плевать, плюнуть.
2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору.
