Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жар

Жар, -ру, м. 1) Жаръ. Тілько що ввійшли вони в баню, аж жар такий, що не можна. Рудч. Ск. II. 84. Так мене жар ухопив. Ном. № 8192. 2) Раскаленные тлѣющіе угли. Одсадила, мов горщик од жару одставила. Ном. № 3506. Так, як на мене жаром сипнуло. Ном. № 4388. Зося сиділа червона, як жар. Левиц. І. 312. Ум. жаро́к, жаро́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 474.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАР"
Допе́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Загуме́нний, -а, -е. Находящійся :;а гумномъ.
Короваєць, -вайця, м. 1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити! О. 1862. IV. 12. 2) Блинъ изъ пшенной муки. Лебед. у.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Садовничка, -ки, ж. Жена садовника. Грин. II. 261.
Угоріти Cм. угоряти.
Улучно нар. Мѣтко.
Хоровитість, -тости, ж. Болѣзненность. Желех.
Ченцювати, -цюю, -єш, гл. Монашествовать.
Шморгатися, -гаюся, -єшся, гл. Дергаться (о веревкѣ, напр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.