Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жартівливий

Жартівли́вий, -а, -е. Шутливый. Н. Вол. у. Вигадували витребеньки, бо жартівливі вже собі повдавались. О. 1862. IX. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТІВЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТІВЛИВИЙ"
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький? Кв. II. 40.
Ирховий, -а, -е. = иршаний. Желех.
Мо́вно нар. Говорливо, разговорчиво, словоохотливо; рѣчисто.
Неживий, -а́, -е́ Неживой, мертвый.
Погарніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть, сдѣлаться лучше. Погарніли люде. Конст. у.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Рябо нар. 1) Пестро. Аби, бабо, рябо. Ном. № 5223. 2) Рябо, съ оспинами, съ пятнами на лицѣ. Хоч ряби на виду, так маслаки доладу. Ном. № 7317.
Уймати, -маю, -єш, сов. в. уйми́ти, -млю, -меш и уняти, уйму, -меш, гл. Врать, взять, отнимать, отнять. Був їден богач і тілько вже богацтва мав, аж не мав де подіти. І вже йшов до Господа Бога, аби їму пан Біг троха уймив того богацтва. Гн. ІІ. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРТІВЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.