Відтухати, -хаю, -єш, сов. в. відтух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Спадать, спасть, уменьшаться (объ опухоли). Що ж тобі відтухає на горличку?
Воняти, -няю, -єш, гл. = смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде.
Келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Ласуватися, -суюся, -єшся, гл. Льститься на кого, на что. Попоб'ю, щоб не ласувався на мою дівчину. Ти не ласуйся на те, що він узяв за ту роботу три карбованці, а тобі тих грошей не дадуть.
Матро́с, -са, м. Матросъ. Що поміж тими кораблями та матроси гуляють. Ум. матро́сик. Ой, матросики, ви, голубчики, та верніте до броду!
Наставати, -стаю́, -єш, сов. в. настати, -стану, -неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Що далі на світі, більш біда наставає. Поляжемо, — по нас настануть люде, що прах німий наш воскресять ділами.
Обридний, -а, -е. = обридливий.
Росхряпаний, -а, -е. Разбитый, расколотый. Росхряпаний віз. Росхряпаний чоловік. Купила макітру, аж вона росхряпана.
Рятуйточки гл. ум. отъ рятувати. Ох, лишенько! ох, рятуйточки!
Хламида, -ди, ж. Хламида. Ходив він як чернець, у високій шапці, у чорній хламиді і підперізувався ремінним поясом.