Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

живокіст

Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168. б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки. МВ. І. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 482.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОКІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИВОКІСТ"
Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій. Вх. Зн. 1. 2) Неработающій, лѣнивый. Черк. у.
Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами. Кв.
Дне́вник, -ка, м. Загородка въ полѣ для загона овецъ во время жары.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр. Гол. IV. 402.
Мочи́ло, -ла, с. Водой наполненная яма, въ которой мочать коноплю. Шух. І. 147.
Муравча́ний, -а, -е. = муравиний. Вх. Лем. 436.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Омрак, -ку
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus. Вх. Пч. II. 27.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник. Шух. І. 211, 189.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИВОКІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.