Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жовтий

Жо́втий, -а, -е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтиє воски Богу на свічку. Чуб. ІІІ. 39. Тогді орли налітали, з лобу очі висмикали, тогді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббірала. Мет. 12. Голови старих жидівок і жидів з страшенними худими жовтими обличчами. Левиц. І. 90. І вже мені не подоба по рілях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока малодиця в жовтім очіпку. Левиц. І. 100. жовта акація. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. І. 115. жовтий буркун. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. І. 128. жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cyprypedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. жо́вта лобод́а. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. І. 113. жовтий хробуст. Раст. Осотъ желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. жо́втий чи́стик. Раст. Чистотѣлъ. Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. жовте́нький, жовте́сенький.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖОВТИЙ"
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Жупане́ць, -нця́, м. Кафтанишко. Жупанець на йому блакитної китайки, ледаченький. О. 1862. IX. 60.
Запада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Проваливаться, провалиться; обваливаться, обвалиться. Новая хата нехай западеться. Чуб. V. 792. Через письменних світ западеться. Ном. № 6044.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися. 1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. К. ПС. 120. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста. Н. Вол. у.
Одягати, -га́ю, -єш, сов. в. одягти, -гну, -неш, гл. Одѣвать, одѣть. Одягла його в червоний в жупан дорогий. Шевч.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Світліти, -лію, -єш, гл. Свѣтлѣть, проясняться. Небо світліє, світ недалечко. Левиц. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖОВТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.