Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жура 2

Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.
Є́щір, -ра, м. зоол. Salamandra maculata. Шух. І. 22.
Заяло́зитися, -жуся, -вишся, гл. Засалиться.
Нелюдний, -а, -е. 1) Малолюдный, 2) Нелюдимый. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його. Мир. ХРВ. 35.
Омаста, -ти, ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Порозставляти, -ля́ю, -єш, гл. Разставить (во множествѣ). А отаман пішов за ними да й порозставляв кругом Жаботина козаків. ЗОЮР. І. 282.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Спрятно нар. Бережно. Я сиву шапку спрятно носив: як дощ, то під хустку. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.