Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заважати I

Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. 1849, 85. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! Камен. у. 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. Ном. № 7159. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило. Аф. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВАЖАТИ I"
Верствак, -ка, м. Ровесникъ. Вх. Лем. 396.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Комишитися, -шуся, -шишся, гл. Мелькать? А то що за світ комишиться у малій хатині? Мир. Пов. II. 55.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы. Шух. І. 169.
Перси, перс, с. 1) Грудь, груди. Вх. Зн. 48. А та кобила і пха персами назад віз. Рудч. Ск. І. 181. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. Чуб. V. 872. 2) Перси. Нагрудникъ. Мнж. 189.
Предковіцький, -а, -е. = предковічний. Се земля наша предковіцька. Н. Вол. у.
Причепитися, -плюся, -пишся, гл. Прицѣпиться; пристать, привязаться. Причепився, як реп'ях. Ном. № 2744. Вона як причепилась до його: «Скажи таки, чоловіче!» Рудч. Ск. І. 208.
Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Ущипнутися, -нуся, -нешся, гл. Ущипнуться. Де вщипнеться, там подереться. Ном. № 11152.
Фактичний, -а, -е. Фактический. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВАЖАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.