Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загвіздок

За́гвіздок, -дка, м. 1) Въ продѣтомъ сквозь отверстіе концѣ (болта, бруска и пр.) колышекъ пли гвоздь, препятствующій концу обратно выдвинуться изъ отверстія. Напр. въ возу верхніе бруски́ в полудра́бку продѣты своими концами въ отверстія крижівни́ць и закрѣплены сзади за́гвіздками. Рудч. Чп. 250. 2) Чека, деревянный или желѣзный гвоздь, удерживающій колесо. Рудч. Чп. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГВІЗДОК"
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Мет. 212. Млр. я. сб. 269. Мет. 341. Ум. дойничка.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Ошварь, -рю, м. = обаполокъ. Желех.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГВІЗДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.