Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загоряти

Загоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Загорать, загорѣть (отъ солнца). На те мені мати платок дала, щоб не загоряла. Грин. III. 180. Закривай личко од сонечка, чорні брови од полом'ячка, щоб твій видок не загорів, чорних брівок не посмалив. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОРЯТИ"
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
До́ґа, -ґи, ж. = Клепка (въ деревянной посудѣ). Шух. І. 249.
Жи́лявий, жи́ляний, -а, -е. = жилавий.
Ле́мент, -ту, м. Плачъ, вопль, рыданіе; крикъ. Чутно було в Рамі голос, лемент. Єв. Мт. II. 18. Із городів встає під небо лемент. К. Іов. 53. Коли вихожу з хати, а на вулиці такий галас, такий лемент! Канев. у. Ото буде лементу! Левиц. Пов. 143.
Марни́ця, -ці, ж. Пустякъ, ничтожная вещь. Желех.
Петельгузий, -а, -е. Ковыляющій ногами.
Хохуль и хохуля, -лі, ж. Выхухоль, Myogale moschata. Вх. Пч. II. 6.
Цюпати, -паю, -єш, гл. = цьомати. Вх. Лем. 481.
Шляховий, -а, -е. Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.