Вершитися, -шуся, -шишся, гл. Завершаться, оканчиваться на верху. Мармурові комінки вершилися великокняжими гербами.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини.
Догля́дач, -ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу.
Поважний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный уваженія. Іще трошки засоромилась перед поважним гостем, то й очиці спустила в землю.
2) Серіозный; солидный. Такий зробився тихий та поважний. Поважне обличчя. Йому здавалось... ніби він чує поважну його мову.
3) у поважному стані. О женщинѣ: беременна. Пані моя нездужає: вона в поважному стані.
Повманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить во что (многихъ). Повманюй поросят у хату.
Полотенечко, -ка, с. Ум. отъ полотно.
Пороздзяплювати, -люємо, -єте, гл. Тоже, что и роздзяпити, но во множествѣ.
Припинятися, -ня́юся, -єшся сов. в: припинитися, -ню́ся, -нишся,, гл. Останавливаться, остановиться, удержаться. Марта, дивлюсь, припинилась.... і слухає.
Ревне нар. 1) Горестно, горько, жалостно. Ой ви, діти дрібненькії, заплачте ж ви ревне, ще й орендарь подобріє, то вам маму верне. Я так ревне плачу, що аж серце з мене вискакує. 2) Искренно, сердечно, нѣжно. Хто любить ревне, жаліє певне. Ум. ревненько. Ревненько заплачу.
