Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирати

Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге. Грин. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИРАТИ"
Благостиня, -ні, ж. Доброта, милость, благодѣяніе. Слава ж тобі, чернче, твоїй благостині. Чуб. V. 1167. До кого мені сховатись, де шукати благостині? К. Псал. 11.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Муде́рний, муде́рський, -а, -е. Искусный. Желех. Вх. Зн. 38.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою. Терск. об.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Посинілий, -а, -е. Посинѣвшій. Посинілі руки. Мир. Пов. І. 158 б.
Прихахулити, -лю, -лиш, гл. = причепурити. Да ми в чоботи (сваху) да обуємо, таки сваху да прихахулимо. Грин. III. 431.
Теслярський, -а, -е. Плотничій. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 9037.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.
Шкора, -ри, ж. Кусокъ сосновой коры, служащей поплавкомъ въ рыболовномъ снарядѣ кармаки. МУЕ. I. 40 — 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.