Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задирати

Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге. Грин. І. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 34.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДИРАТИ"
Барвінковий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барвінку, сдѣланный изъ него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50.
Вербунка, -ки, ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки. Ном. № 12511.
Віддихатися, -хаюся (-шуся), -єшся, (-шешся), гл. = віддихати 1. Засапався, ніяк не віддишуся.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Молодне́ча и молоднича, -чі, ж. 1) = молодеча. Молоднеча спершу реготалася. О. 1862. IX. 70, 71. Хлопці-молоднеча. 2) = молодник. Конст. у.
Перебрести Cм. переброджувати.
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Потемніти, -ні́ю, -єш, гл. Потемнѣть. Калино-малино, чого потемніла? Н. п.
Пустуха, -хи, м. Шалунья. Ум. пустушка, пустушечка. Не пустуй, моя пустушко! Щог. Сл. 124.
Цв'ягнути, -гну, -неш, гл. = цвигнути. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.