Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зазір

За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. Мет. 364. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. Звенигор. у. У його курей і зазору нема. Черк. у. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Камен. у. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу. Св. Л. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 40.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЗІР"
Вор'Я, -р'я, с. = вір'я. Козел. и Борз. у. Через вор'є перелізти, зараз і в леваду. О. 1862. VII. 34.
Довгові́к, -ка, м. Долговѣчный, многолѣтній. Дуб-довговік. Ном. стр. 292, № 59.
Зава́жуватий, -а, -е. Неповоротливый. Мнж. 180.
Змішувати, -шую, -єш, сов. в. зміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Смѣшивать, смѣшать. Ном. № 1039.
Повипливати, -ваємо, -єте, гл. Выплыть (о многихъ). Ніхто не втоп, — усі повипливали.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Ростелесувати, -су́ю, -єш, гл. Разорвать на части (животное).
Султанський, -а, -е. Султанскій. К. ПС. 120.
Тисячоголов, -ва, м. Раст. Vaccaria vulgaris Host. ЗЮЗО. І. 140.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЗІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.