Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Висиджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. висидітися, -джуся, -дишся, гл. Насиживаться, насидѣться. Нехай висидиться.
Дріготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Дрожать. Дріготиш, як зімою хорт.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати.
Ментре́га, -ги, ж. Бунтъ, безпорядокъ, замѣшательство.
Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Тінок, -нку, м. Тѣнистое мѣсто. Сидить він у тінку.
Холоднуватий, -а, -е. Холодноватый. Вода холоднувата.
Хуторянець, -нця, м. = хуторянин.
