Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заквитати

Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКВИТАТИ"
Гембель, -бля, м. Рубанокъ. Мнж. 165.
Женихли́вість, -вости, ж. Наклонность къ ухаживанію за женщинами. Желех.
Задвірко́вий, -а, -е. Выходящій на дворъ позади дома. Дочка на задвіркові двері рип! Чуб. IV. 557.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. Котл. Ен. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Кв. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. АД. І. 95. Прилетіла пава, в головочках пала. Мет. 104. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам. Мет. 22.
Підданка, -ки, ж. 1) Подданная. 2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку. Мет. 235.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю. Левиц. Пов. 139.
Хуторок, -рка, м. Ум. отъ хутір.
Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484.
Шинеля, -лі, ж. = шенеля. Москаль скинув шинелю. Рудч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКВИТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.