Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закінчити

Закінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКІНЧИТИ"
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Вороття, -тя, с. = воріття. Троянці, в кріпості запершись, Енея ждали вороття. Котл. Ен. V. 31. Буде каяття на світі, — вороття не буде. Шевч. 379.
Конферяник, -ка, м. Родъ лепешки изъ картофеля и сыра. Вх. Уг. 246.
Лі́том нар. = літком. Панська ласка літом, гріє. Ном. № 1201.
Лоюва́тий, -а, -е. Салистый. Масло лоювате.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Передок, -дка, м. 1) Ум. отъ перед. 2) Передняя часть телѣги. Рудч. ЧП. 250. 3) Облучекъ, козлы. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон. Котл. Ен.
Поборонити, -ню́, -ниш, гл. Запретить. Не поборони, батеньку, хоч за возом побігти. Ном. № 8993. Скілько хоч куштуй, ніхто тобі й не поборонить. Кв.
Потуманити, -ню, -ниш, гл. Одурачить (многихъ).
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКІНЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.