Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закладчини

Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКЛАДЧИНИ"
Брідок, -дка, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — курячий. Родъ вышиванья.
Гніздище, -ща, с. ув. отъ гніздо. Чуб. І. 122.
Гро́мик, -ка, м. Ум. отъ грім.
Дойня́ти Cм. доймати.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Катуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Мучиться, страдать. Нема сем'ї, немає хати, немає брата, ні сестри, щоб не заплакані ходили, не катувалися в тюрмі. Шевч. 606.
Негайний, -а, -е. Спѣшный, экстренный. Десь у мого миленького та негайна робота. Н. п.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Псюрник, -ка, м. Псарь, собачникъ. Черк. у.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКЛАДЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.