Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залепетати

Залепета́ти, -печу́, -чеш, гл. Залепетать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЕПЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛЕПЕТАТИ"
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Кудельний, -а, -е. 1) Относящійся къ куделі. 2) кудельна хижа. Помѣщеніе, гдѣ бываютъ вечерниці, на которыхъ прядутъ куделі. Вх. Уг. 248.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так. Богод. у.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Тяжина, -ни, ж. Выбойка, пестрядь, полосатое полотно. Шейк.
Учерепи́ти. Cм. Учере́плювати.
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка. Ном. № 14180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛЕПЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.